Перейти до основного вмісту

Синдром відмінника: що це, як проявляється і чому небезпечно бути кращими

Синдром відмінника: що це, як проявляється і чому небезпечно бути кращими


Хороші оцінки не завжди приносять щастя.

    Багато батьків тільки і мріють про те, щоб їх дитина завжди і у всьому прагнула бути кращою, формуючи тим самим у свого чада синдром відмінника. В результаті в дитячому садку дитина бажає найкращі іграшки, в школі намагається вчитися тільки на п'ятірки . А вже у дорослому віці така людина готова буде працювати на нецікавій, але високооплачуваній роботі, одружуватися з не коханою, але заможньою дівчиною і навіть брати участь у сумнівній авантюрі, аби всі навколо вважали її кращою. У чому небезпека такого явища?

             Різні прояви синдрому відмінника

    У першу чергу потрібно зрозуміти, що не всі, хто закінчив школу на одні п'ятірки страждають цим синдромом, водночас, його прояви можуть спостерігатися і у трієчників. Ці люди шукають можливість бути першими в найрізноманітніших ситуаціях:

Робота. Співробітники з синдромом відмінника намагаються робити більше, ніж інші працівники. Часто вони працюють не заради результату, а просто, щоб справити враження на оточуючих. Водночас такі люди часто бояться взятися за справу, бо жахаються низької оцінки.

Відносини. Ці люди практично нікуди не запізнюються, навіть приходять раніше, ніж потрібно, постійно намагаються підкреслити свою значущість.

Побут. Відмінниця чудово готує і робить всю жіночу роботу на п'ятірку, тільки для того, щоб бути гарною господинею. Водночас вона може ненавидіти домашню роботу, але ніколи про це не скаже. У представників сильної статі, які страждають синдромом відмінника завжди до блиску вимита машина, він не може спокійно пройти повз не закрученого гвинтика.

Зовнішній вигляд. Тут можуть бути дві крайності: до блиску випрасуваний одяг і взуття, або підкреслена недбалість. Виною всьому нарцисизм вічних відмінників і самолюбування.

            Проблеми вічних відмінників

    Якщо прагнення бути кращими приносить результат, нехай то підвищення по службі, або побудова відносин, то це здоровий перфекціонізм. Відмінною рисою синдрому відмінника є невміння визначити, що по-справжньому важливо, а що ні і невміння самостійно оцінити результати своєї праці. Ось тоді починаються проблеми. Причому страждають не лише самі вічні відмінники, але і люди, які їх оточують: 

  • відмінники люблять піддавати все і всіх критиці;
  • вони зневажливо ставляться до людей, які не займають високе положення;
  • відмінники практично не відпочивають, що призводить до виснаження і хвороб;
  • вічні відмінники дуже прискіпливі до дітей і других половинок, що загрожує конфліктами у родині;
  • люди, які страждають синдромом відмінника, зайво меркантильні;
  • вічні відмінники практично ніколи не досягають професійного успіху, бо постійно сумніваються в собі.

        Перемогти синдром відмінника можливо

Психологи виділяють три найбільш дієвих способи перестати бути вічним відмінником:

  1.  Потрібно уявити вічного відмінника в собі як окрему людину неприємної зовнішності, яка всім незадоволена і до всього прискіпується. Неприязнь, яка виникне до персонажу, поступово змусить синдром відмінника піти.
  2. У боротьбі з неприємною особою відмінника варто покликати на допомогу позитивного героя. Це може бути ангел добрий чарівник, який заспокоїть і підкаже правильне рішення.
  3. В життя потрібно додати усвідомленості та аналізу. Для цього варто частіше запитувати себе про сенс вчинку, який здійснюється або не здійснюється.

Синдром відмінника психологічна проблема, вирішувати яку потрібно для того, щоб жити щасливим і повноцінним життям.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Після повернення із зони бойових дій

“Слава Богу, Він повернувся! Яке це щастя, що залишився живим!  Однак він не той самий, що був до. Він став іншим.  Рідна, кохана людина поруч, але водночас така далека й закрита.” Багато сімей переживають зараз важкі часи.  Коли відбуваються моменти возз’єднання – це неймовірно радісно та тепло.  Однак і такі події мають іншу сторону. Жахіття війни залишили свої відбитки й на душі, на тілі, та психіці воїна.  Після повернення, сторонньої допомоги потребують близько 30 % воїнів.  Більшість, за умови підтримки родини та оточення відновлюються самостійно приблизно  за пів року.  Тому дуже важливо, знати, як правильно підтримати героя на шляху зцілення. Що обов’язково розуміти близьким захисника? Те, що він відчуває, то нормально! Його реакції, розгубленість, тривога, спустошення,  заторможеність, агресія, сльози, внутрішній біль) – нормальні реакції на ненормальну ситуацію.  Це  симптоми бойового стресу, які були необхідними реакціями...

Вправи для розслаблення

 

«Тонка душа»: сила і вразливість чутливого темпераменту

  Можливо, ви не раз чули фрази: «Не приймай так близько до серця», «Ти занадто все відчуваєш», «Ну не перебільшуй». І, можливо, після таких слів ставало ще болючіше, бо ви й справді все відчуваєте глибше, ніж більшість людей. Це не примха і не слабкість – це особливість вашої нервової системи, з якою ви народилися. Це  чутливий темперамент. Темперамент – це вроджений стиль реагування на світ. Він визначає, наскільки швидко ми збуджуємося, як глибоко переживаємо події й як швидко відновлюємося після стресу. У людей із чутливим темпераментом нервова система ніби «тонше налаштована». Вони гостро реагують на події, слова, інтонації, навіть на зміну погоди чи настрою інших. Їх часто називають «занадто чутливими», хоча правильніше –  чутливими від природи. Хто ввів термін «високочутлива людина» Цей термін (Highly Sensitive Person) запровадила психологиня Елейн Ейрон у 1990-х роках. Вона провела десятки досліджень і дійшла висновку, що приблизно 15–20% людей мають особливий тип...