Перейти до основного вмісту

Шокова травма. 😵 Як собі допомогти?

Шокова травма. 😵 Як собі допомогти?

Навіть якщо ви нічого не чули раніше про шокову травму, можливо, вам доводиться переживати її саме зараз. Цей стан пов’язаний із травматичним досвідом, коли мала місце пряма загроза життю — або людина її бачила для себе. 

😵 Якщо сформулювати просто, психіка не розуміє, що відбувається, і не здатна вмістити в себе весь обсяг нової — страшної — реальності.

Через сильний стрес організм виснажується, а щоб захистити себе — починає адаптуватись. Весь пласт емоцій виривається назовні: це можуть бути сльози, сміх, злість, агресія або повна втрата чутливості. Важливо: усі ці реакції є нормальними. Проте в такий спосіб організм сигналізує про необхідність подбати про нього. Як це зробити?

📌 Раціоналізуйте 
Переключайте увагу з емоцій на логічне мислення. Адреса, таблиця множення, імена колишніх однокурсників — що завгодно, аби дати роботу мозку.

📌 Оцінюйте рівень небезпеки
Зосередьтеся на здатності розпізнавати загрозу (орієнтовний рефлекс). Наскільки обставини становлять реальну небезпеку для життя? Це важливо для адекватної орієнтації у зовнішньому світі.

📌 Боріться або втікайте
Навчіться в разі небезпеки для здоров’я або життя захищатися за допомогою реакції боротьба/втеча. У шоковій травмі людина завмирає, оскільки одночасно спрацьовують симпатична і парасимпатична системи.

📌 Активуйте автономність
Вкрай важливо повернути здатність дбати про себе самостійно, особливо якщо ви відповідальні також за інших: дітей, людей похилого віку.

📌 Зверніться по допомогу
Подолати наслідки шокової травми самостійно вкрай важко. Люди, яким довелося її пережити, знаходять вихід емоціям через алкоголь, наркотичні речовини, стрибають із парашутом, практикують динамічні медитації, що в результаті дестабілізує і без того травмований стан.

Багато спеціалістів зараз надають допомогу безкоштовно. Не соромтесь скористатись цією можливістю.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Після повернення із зони бойових дій

“Слава Богу, Він повернувся! Яке це щастя, що залишився живим!  Однак він не той самий, що був до. Він став іншим.  Рідна, кохана людина поруч, але водночас така далека й закрита.” Багато сімей переживають зараз важкі часи.  Коли відбуваються моменти возз’єднання – це неймовірно радісно та тепло.  Однак і такі події мають іншу сторону. Жахіття війни залишили свої відбитки й на душі, на тілі, та психіці воїна.  Після повернення, сторонньої допомоги потребують близько 30 % воїнів.  Більшість, за умови підтримки родини та оточення відновлюються самостійно приблизно  за пів року.  Тому дуже важливо, знати, як правильно підтримати героя на шляху зцілення. Що обов’язково розуміти близьким захисника? Те, що він відчуває, то нормально! Його реакції, розгубленість, тривога, спустошення,  заторможеність, агресія, сльози, внутрішній біль) – нормальні реакції на ненормальну ситуацію.  Це  симптоми бойового стресу, які були необхідними реакціями...

Вправи для розслаблення

 

«Тонка душа»: сила і вразливість чутливого темпераменту

  Можливо, ви не раз чули фрази: «Не приймай так близько до серця», «Ти занадто все відчуваєш», «Ну не перебільшуй». І, можливо, після таких слів ставало ще болючіше, бо ви й справді все відчуваєте глибше, ніж більшість людей. Це не примха і не слабкість – це особливість вашої нервової системи, з якою ви народилися. Це  чутливий темперамент. Темперамент – це вроджений стиль реагування на світ. Він визначає, наскільки швидко ми збуджуємося, як глибоко переживаємо події й як швидко відновлюємося після стресу. У людей із чутливим темпераментом нервова система ніби «тонше налаштована». Вони гостро реагують на події, слова, інтонації, навіть на зміну погоди чи настрою інших. Їх часто називають «занадто чутливими», хоча правильніше –  чутливими від природи. Хто ввів термін «високочутлива людина» Цей термін (Highly Sensitive Person) запровадила психологиня Елейн Ейрон у 1990-х роках. Вона провела десятки досліджень і дійшла висновку, що приблизно 15–20% людей мають особливий тип...