Перейти до основного вмісту

❗️ОЗНАКИ ПІДЛІТКОВОЇ ДЕПРЕСІЇ

🧍🧍‍♀Депресія є досить частим явищем серед підлітків.
ПІДЛІТКОВА ДЕПРЕСІЯ – це серйозна проблема психічного здоров'я, яка викликає стійке почуття смутку і втрату інтересу до діяльності. Це впливає на те, як підліток думає, почувається і поводиться. Депресія може викликати емоційні, функціональні та фізичні проблеми.

❗️ПІДЛІТКОВА ДЕПРЕСІЯ – це не примхи або слабкість, вона може мати серйозні наслідки і потребує тривалого лікування.
 
СИМПТОМИ ДЕПРЕСІЇ
відрізняються за ступенем тяжкості і можуть включати наступне:

ЕМОЦІЙНІ ТА КОГНІТИВНІ ЗМІНИ:

· Почуття смутку, в тому числі напади плачу без очевидної причини;
· Розчарування або почуття гніву, навіть в дріб’язкових ситуаціях;
· Почуття безнадійності або порожнечі;
· Роздратованість або злість;
· Втрата інтересу або задоволення від звичайної діяльності;
· Низька самооцінка;
· Почуття марності або провини;
· Занадто сильне самозвинувачення або самокритика;
· Підвищена чутливість до відмови або невдачі;
· Проблеми з концентрацією уваги;
· Труднощі з прийняттям рішень;
· Проблеми з пам'яттю;
- Уповільнений темп мислення;

· Постійне відчуття, що життя і майбутнє похмурі і безрадісні;
· Часті думки про смерть або самогубство.

ПОВЕДІНКОВІ ЗМІНИ:

· Агресивна поведінка, бійки;
· Деструктивна і ризикована поведінка;
· Вживання алкоголю або наркотиків;
· Ажитація, наприклад, ходіння туди-сюди, заламування рук або нездатність всидіти на місці;
· Байдужість до особистої гігієни або зовнішнього вигляду.

 ФІЗИЧНІ ОЗНАКИ:

· Втома і втрата енергії;
· Безсоння або надлишок сну;
· Часті скарги на незрозумілі болі в тілі;
· Зміна апетиту. Зниження апетиту і втрата ваги або збільшення кількості вживаної їжі і збільшення ваги;
· Самоушкодження, наприклад, нанесення собі порізів чи опіків;
· Спроба самогубства.
 
СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ
· Ізоляція;
· Втрата інтересу до родини та друзів або конфлікти з ними;
· Низька успішність в школі або часті пропуски занять.

❗️Якщо ви помітили подібні симптоми у своєї дитини, поговоріть з нею. Зверніться до фахівця, не чекайте і не сподівайтеся, що симптоми зникнуть без втручання.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Після повернення із зони бойових дій

“Слава Богу, Він повернувся! Яке це щастя, що залишився живим!  Однак він не той самий, що був до. Він став іншим.  Рідна, кохана людина поруч, але водночас така далека й закрита.” Багато сімей переживають зараз важкі часи.  Коли відбуваються моменти возз’єднання – це неймовірно радісно та тепло.  Однак і такі події мають іншу сторону. Жахіття війни залишили свої відбитки й на душі, на тілі, та психіці воїна.  Після повернення, сторонньої допомоги потребують близько 30 % воїнів.  Більшість, за умови підтримки родини та оточення відновлюються самостійно приблизно  за пів року.  Тому дуже важливо, знати, як правильно підтримати героя на шляху зцілення. Що обов’язково розуміти близьким захисника? Те, що він відчуває, то нормально! Його реакції, розгубленість, тривога, спустошення,  заторможеність, агресія, сльози, внутрішній біль) – нормальні реакції на ненормальну ситуацію.  Це  симптоми бойового стресу, які були необхідними реакціями...

Вправи для розслаблення

 

«Тонка душа»: сила і вразливість чутливого темпераменту

  Можливо, ви не раз чули фрази: «Не приймай так близько до серця», «Ти занадто все відчуваєш», «Ну не перебільшуй». І, можливо, після таких слів ставало ще болючіше, бо ви й справді все відчуваєте глибше, ніж більшість людей. Це не примха і не слабкість – це особливість вашої нервової системи, з якою ви народилися. Це  чутливий темперамент. Темперамент – це вроджений стиль реагування на світ. Він визначає, наскільки швидко ми збуджуємося, як глибоко переживаємо події й як швидко відновлюємося після стресу. У людей із чутливим темпераментом нервова система ніби «тонше налаштована». Вони гостро реагують на події, слова, інтонації, навіть на зміну погоди чи настрою інших. Їх часто називають «занадто чутливими», хоча правильніше –  чутливими від природи. Хто ввів термін «високочутлива людина» Цей термін (Highly Sensitive Person) запровадила психологиня Елейн Ейрон у 1990-х роках. Вона провела десятки досліджень і дійшла висновку, що приблизно 15–20% людей мають особливий тип...