Перейти до основного вмісту

*ПРО ЕМОЦІЇ ТА ВТОМУ: ЯК ІЗ НИМИ БОРОТИСЯ І ЧИ ВАРТО*


Невизначеність, неможливість змінити «все й одразу», очікування звісток від рідних та друзів із фронту, невтішні спроби зануритися в побут або повернутися до того, щоби почати віднаходити нові сенси в житті. Сьогодні це наша реальність.

🔔Ми втомлюємося від власних емоцій, від невдалих спроб їх контролювати чи від того, що не почуваємося безпечно, відчуваючи їх.

🗣 Емоції допомагають нам зрозуміти наше ставлення до тих подій та речей, які нас оточують.  Часом, коли нова хвиля накриває нас, інстинктивно наше тіло починає боротися за життя. Нервова система самостійно обирає стратегію вижити й, затьмаривши свідомість, бере пульт керування. Але деколи нова хвиля не відпускає нас. Вона пропонує втечу, відмову від того, що насправді хвилювало.

🔔Почуття, які зіткані з усвідомлених емоцій та життєвого досвіду, допомагають нам підвестися на ноги, обумовлюють нашу поведінку й впливають на ті переконання, якими ми мотивуємо себе.

📌Емоції не є хорошими чи поганими, позитивними чи негативними, справедливими чи ні. Вони є частиною нас, і спроба жорстко підкорити їх, — те саме, що підкорити «океан».

Саме від цих спроб ми втомлюємося більше. Спробуйте почати з таких кроків:

👣 Допоможіть собі краще зрозуміти свої емоції, назвавши їх.

Коли ви зможете щось назвати (дати йому «справжнє/істинне ім’я»), тоді ви зможете про це говорити. Коли ви почнете про це говорити, тоді зможете діяти відповідно;

👣Знайдіть способи визначити емоції та говорити про них, навіть якщо вони не є вашими.

Це може бути корисним, щоби пізнавати інших людей, а їм допоможе краще порозумітися зі своїм власним «океаном»;

👣 Почніть використовувати прості стратегії щодо емоцій: глибоко видихнути та вдихнути, виразити їх у творчості чи улюбленій справі, попросити про допомогу;

👣Не забувайте хвалити себе, коли говорите про свої емоції (навіть якщо вам не дуже подобаються емоції, які ви зазначили).

📌Деякі емоції дійсно важкі для усвідомлення, і можуть бути випадки, коли ви не матимете бажання чути й говорити про них. У таких випадках відзначте навіть те, що ви почали цю розмову із собою, і пообіцяйте собі поміркувати про них пізніше.

❗️Пам’ятайте, що не життєві обставини чи люди змушують нас відчувати ті чи інші емоції або почуття, а ми самі, а точніше наша нервова система.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Після повернення із зони бойових дій

“Слава Богу, Він повернувся! Яке це щастя, що залишився живим!  Однак він не той самий, що був до. Він став іншим.  Рідна, кохана людина поруч, але водночас така далека й закрита.” Багато сімей переживають зараз важкі часи.  Коли відбуваються моменти возз’єднання – це неймовірно радісно та тепло.  Однак і такі події мають іншу сторону. Жахіття війни залишили свої відбитки й на душі, на тілі, та психіці воїна.  Після повернення, сторонньої допомоги потребують близько 30 % воїнів.  Більшість, за умови підтримки родини та оточення відновлюються самостійно приблизно  за пів року.  Тому дуже важливо, знати, як правильно підтримати героя на шляху зцілення. Що обов’язково розуміти близьким захисника? Те, що він відчуває, то нормально! Його реакції, розгубленість, тривога, спустошення,  заторможеність, агресія, сльози, внутрішній біль) – нормальні реакції на ненормальну ситуацію.  Це  симптоми бойового стресу, які були необхідними реакціями...

Вправи для розслаблення

 

«Тонка душа»: сила і вразливість чутливого темпераменту

  Можливо, ви не раз чули фрази: «Не приймай так близько до серця», «Ти занадто все відчуваєш», «Ну не перебільшуй». І, можливо, після таких слів ставало ще болючіше, бо ви й справді все відчуваєте глибше, ніж більшість людей. Це не примха і не слабкість – це особливість вашої нервової системи, з якою ви народилися. Це  чутливий темперамент. Темперамент – це вроджений стиль реагування на світ. Він визначає, наскільки швидко ми збуджуємося, як глибоко переживаємо події й як швидко відновлюємося після стресу. У людей із чутливим темпераментом нервова система ніби «тонше налаштована». Вони гостро реагують на події, слова, інтонації, навіть на зміну погоди чи настрою інших. Їх часто називають «занадто чутливими», хоча правильніше –  чутливими від природи. Хто ввів термін «високочутлива людина» Цей термін (Highly Sensitive Person) запровадила психологиня Елейн Ейрон у 1990-х роках. Вона провела десятки досліджень і дійшла висновку, що приблизно 15–20% людей мають особливий тип...