Стрес – життя?

 

В сучасному світі стрес став звичним та буденним в житті кожної людини. Стрес – це реакція нервової системи на надмірний подразник, який може бути як реальним, так і уявним. Виділяють еустрес (“хороший” стрес, який мобілізує організм та допомагає вижити в небезпечній ситуації) та дистрес (“поганий” тривалий стрес, який виснажує організм і зриває механізми адаптації). 

Виникнення та реакція на нього залежать не тільки від об’єктивних чинників, а також від вміння окремої людини давати собі раду з емоціями, які виникають як наслідок – стресостійкості. Варто зауважити, що у випадку позитивних, але неочікуваних змін у людини теж може виникнути стресова реакція. В нормі, наша психіка знаходить ресурси для опрацювання масивної інформації, врегулювання гормонів та емоційно – вольової сфери. 

Стрес та нервова система

Характерними ознаками стресу у більшості людей є почуття роздратованості, пригніченості без особливих причин, проблеми з концентрацією уваги, пам’яттю, часті головні болі, шлункові розлади без органічних причин, депресія, пасивність, фізична слабкість, апатія, втрата почуття гумору, підвищена збудливість і образливість, зловживання шкідливими звичками, відсутність інтересу до оточуючих, жалість до себе, зниження апетиту або постійне відчуття голоду.

У 1936 році видатний канадський ендокринолог, основоположник вчення про стрес Ганс Сельє представив модель загального адаптаційного синдрому. В своїй роботі він продемонстрував вплив стресу на людину у три фази: 

• Фаза тривоги – первинна реакція на подразник, коли ідентифікується небезпека і йде підготовка до боротьби із загрозою “бий” або тікай”. Активізується центральна нервова система та наднирники, виділяються основні гормони стресу, такі як кортизол, адреналін, норадреналін таким чином продукуючи негайну енергію. Проте, якщо її не задіяти, то в перспективі надлишок може сприяти підвищенню артеріального тиску, пошкодженню судин(інсульт, інфаркт), пошкодження клітин та м’язових тканин (виразка шлунку, цукровий діабет). Як приклад, при підготовці до іспиту чи здачі важливого завдання ви нервуєте і таким чином активізуєте фазу тривоги.
• Фаза опору. При мобілізації волі та бажанні подолати незвичні обставини додатково задіюються резерви з інших сфер, наприклад з репродуктивної (коли пара, попри відсутніх захворювань, намагається зачати дитину, проте зазнає невдач). Якщо рівень загрози знизився, то відбувається адаптація до рівня стресу, а  якщо минув, то людина повертається до звичного життя.
• Фаза виснаження наступає коли дія стресу продовжується і людина не спроможна адаптуватись, це сприяє перевантаженню та вигорянню, зниженню ресурсів тіла. Цей період проявляється ізоляцією, агресивністю та пасивністю і є першим кроком до психосоматичних захворювань. Про це описав в свойї роботі Ганс Сельє, розробивши теорію, згідно з якою стрес є першопричиною багатьох захворювань, оскільки хронічний стрес викликає довгострокові хімічні зміни. Важливою при стресі є розрядка: спотіли долоні (тривога)-виступ (напруження)-аплодисменти (розрядка).

Допомога при стресі

Серед методів самодопомоги важливо налагодити режим роботи та відпочинку, мати достатню кількість сну (не менше 8-9 годин), корисно харчуватись, займатись спортом або мати оптимальне фізичне навантаження.  До специфічних методів можна віднести метод концентративного розслаблення (КоЕ), дихальні техніки, аутогенне тренування, медитація.

Вправи при гострому стресі

Вправа «Метелик», яка підходить як дорослим, так і дітям. Схрестіть руки, щоб долоні були на ключиці – це нагадуватиме метелика. По черзі легенько й ритмічно пристукуйте по ключиці. Через внутрішні вібрації ви будете чути звуки, як гучне серцебиття – це заспокоюватиме вас. Продовжуйте цю вправу, поки не відчуєте, що дихання вирівнялося. Під час цієї вправи відбувається взаємодія на виходи черепних нервів, які отримують перехресні сигнали. Амигдала зменшує свою активність, префронтальна зона активується, мозок переходить в більш адаптивний режим.

Таємний таппінг. Робочою областю для цієї вправи є останні фаланги пальців на правій та лівій руках. По черзі натискайте на подушечки кожного пальця, поки не відчуєте, що заспокоїлися. Натискаючи великим пальцем на фаланги, ми стимулюємо нервові закінчення. Ці імпульси пригнічують активність амигдали (мигдалеподібного тіла) – мозкового центру, який відповідає за тривожність. 

Протитривожне дихання “Квадрат”. Для її виконання вам знадобиться будь-який квадратний чи прямокутний предмет, який ви бачите перед собою (двері, стіна, будинок тощо). Супроводжуйте поглядом з першого кута до другого (на рахунок “1”), з другого до третього (на рахунок “2”), з третього до четвертого (на рахунок “3”), з четвертого назад до першого (на рахунок “4”) – і так по колу. На рахунок “1” почніть вдих, продовжуйте вдихати повітря через ніс до рахунку “4”. Потім знову на рахунок “1” почніть видихати до “4”. За рахунок штучного уповільнення вашого дихання мозок зрозуміє, що ви у безпеці і зараз можна розслабитися. 

Безпечне місце. Заплющіть очі та детально уявіть собі безпечне місце, де вам буде комфортно і затишно. Спробуйте почути звуки, які лунають звідти, запахи тощо. Ця вправа на уяву дозволяє відволіктися від того, що відбувається зараз. Однак її можна виконувати тільки тоді, коли ви перебуваєте у відносній безпеці, адже вам необхідно буде заплющити очі та максимально відволіктися від усього, що відбувається навколо вас. Тому завчасно переконайтеся, що поруч є людина, якій ви можете довіряти.

Сканування тіла. Зосередьтеся на кожній клітинці свого тіла, починаючи від маківки і до п’ят. Заплющіть очі, завчасно переконавшись у власній безпеці. Спробуйте відчути своє чоло, очі, ніс, губи, підборіддя, шию. Відчуйте свої плечі та сильні руки, спостерігайте за тим, як ваші легені самостійно дихають і ваша грудна клітка піднімається та опускається. Продовжуйте так до самого низу. Ця техніка спрямована на розвиток стійкої та гнучкої уваги. Ви навчитеся спрямовувати увагу на те, що відбувається у цей момент в тілі, органах чуттів та в думках.

Прогресивна м’язова релаксація. Ця техніка спрямована на роботу м’язів. Її краще виконувати наодинці у спокійному місці, або перед сном. Коли у крові багато стресових гормонів, то вегетативна система вмикається і починає їх переробляти. М’язи також залучені в цей процес, тому часом у нас болить спина, затискає шию, з’являється відчуття дискомфорту. Отож, напружте всі м’язи та потримайте цей стан якомога довше, а потім різко розслабте все тіло. За інерцією м’язи розслаблятимуться ще більше. Як приклад, потягування після сну.

Усі ці техніки можуть допомогти вам зменшити стрес у конкретний момент.

Однак, якщо ви відчуваєте, що не можете самостійно подолати хвилю страху ви можете звернутись за професійного допомогою до психолога, психотерапевта чи психіатра.

«СТОП- Булінг»

Кожному з нас хоч раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви були свідком, чи самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, яка спрямована на одну дитину. Це явище називають булінг

Отже, що це таке: буллінг в перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. це фізичне або психічне насилля, яке завдає страждання іншій людини. Бул- перекладається як бик, в переносному значенні означає хуліган. Інакше кажучи у сленговому варіанті булінг це бикування.

Форми буллінгу:

ФІЗИЧНИЙ - штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, побиття.

ЕКОНОМІЧНИЙ - крадіжки, пошкодження та знищення особистих речей і одягу, вимагання грошей.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ - зневажливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, загрози, шантаж.

КІБЕРБУЛІНГ - поширення чуток і образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів і сайтів соціальних мереж

СЕКСУАЛЬНИЙ — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, сексуальні погрози.

Не варто булінг плутати із конфліктом. Конфлікт — це тимчасове непорозуміння між людьми через різні погляди стосовно того чи іншого питання. Сторони конфлікту зазвичай не мають фізичної або іншої переваги один над одним на відміну від булінгу, коли кривдник обирає слабшу за себе людину.  

У булінгу зазвичай є три сторони  агресор, жертва спостерігач. 

Інформаційне повідомлення “Як впоратись самостійно, коли тебе цькують”

Як впоратися з ситуацією самостійно:

ü Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть

вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво,

адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

ü Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте

гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх

від наміру дошкулити вам.

ü Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть

спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

ü Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу.

Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для

вашої безпеки і здоров'я ситуації.

ü Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви

довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити

насилля.

До кого звертатися у разі булінгу?

 

Поліція (всеукраїнський телефон Національної поліції України – 102). Поліція складає протокол про адміністративне правопорушення і передає матеріали до суду, відбувається засідання, на яке викликаються сторони, і ухвалюється рішення, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.

Кримінальна відповідальність за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень наступає з 14 років, і за це передбачено покарання у вигляді обмеження чи навіть позбавлення волі. Якщо дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, адміністративна відповідальність покладається на батьків.

«Максимальна сума відповідальності – 1700 - 3400 гривень, штраф

Мінімальний штраф – 850 гривень, також можливим покаранням є 20-60 годин громадських робіт.

У Міністерстві юстиції України пропонують звертатися за юридичною консультацією в єдиний контакт-центр юридичної допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

Якщо необхідна психологічна допомога – слід звернутися у Національну “гарячу лінію” 116 111 (для дзвінків з мобільного)

За вчинення буллінгу до кривдника може застосовуватися цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Не треба соромитися зізнатися іншим у виникненні ситуації булінгу.

 

ПАМʼЯТАЙТЕ!

• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

• Ваша власність належить тільки вам.

• Ви маєте право на допомогу.

• Кожен має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

ми всі – учасники процесу булінгу, чи як агресор, чи як жертва, чи як спостерігач. І ми маємо про це говорити, маємо діяти, а не стояти

осторонь Найкраще сказати про це людям, яким ви довіряєте. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати інші

ВІЛ/СНІД

 

Це обов’язково треба знати:

10 основних фактів, які молодь має знати про ВІЛ/СНІД

 1. Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини - ВІЛ, призводить до смертельної хвороби - синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). ВІЛ та СНІД - невиліковні.

2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки, навіть, якщо вона є носієм вірусу.
3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, сперму, грудне молоко, овуляційні та вагінальні виділення.
4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.
5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо ВІЛ- інфікування.
6. Найбільш уразливі молоді люди, які вживають наркотики ін'єкційно, або мають сексуальні контакти з ін'єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров'ю.
7. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.
8. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров'я і, в першу чергу, центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до- та післятестовим консультуванням.
9. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах тощо.
10. Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ - це порушення прав людини.

 

 

В - "Вірус" - збудник захворювання.
І - "Імунодефіциту" - відсутність захисної реакції організму, яка забезпечує захист від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.
Л - "Людини".
С - "Синдром" - ряд симптомів, що вказують на наявність якоїсь хвороби чи стану.
Н - "Набутого" - такого, що набутий протягом життя, а не властивий від народження.
І - "Імунного" - стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.
Д - "Дефіциту" - у даному випадку відсутність захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій.

 

 

 

 

ВІЛ-інфекція передається

від людини до людини:

- При використанні нестерильних голок чи шприців (тих, котрі вже були у використанні і заражені ВІЛ) для ін’єкцій;

- При переливанні інфікованої крові неінфікованій людині;

- При занятті незахищеним сексом;

- Від інфікованої матері до новонародженої  дитини під час виношування плоду, при пологах чи годуючи дитину грудьми (слід зазначити, що зараз існують ефективні препарати, що дозволяють запобігти передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Ці препарати доступні в Україні).

 

ВІЛ-інфекція не передається:

- Через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною (вірус дуже нестійкий і гине поза організмом людини);

- Через укуси комах;

- Через домашніх тварин;

- При використанні домашнього посуду (чашок, вилок, ложок), рушників, ванни, постільної білизни, телефону, унітазу і т.д. - При обіймах, рукостисканні, поцілунку

 

Вправи для розслаблення

 

 

З 25 листопада до 10 грудня відбувається щорічна Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства". 

Людина — найцінніший скарб.  Кожен із вас — неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме такої більше на цій землі не має, не було і ніколи не буде.   Щорічно в Україні,  з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія    «16 днів проти насильства»,     яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини. 

Найбільш розповсюдженою є класифікація видів насильства, що заснована на характері насильницьких дій. Вона включає: фізичне, сексуальне, емоційне та економічне насильство.

Фізичне насильство – це будь-яка фізична травма, причиною якої може бути побиття, удари, укуси, опіки або будь-яка інша фізична шкода, завдана дитині. Травма може бути навмисною і ненавмисною, а також наслідком надмірних дисциплінарних вимог чи покарання.

Емоційне насильство – вербальне або психологічне насилля, інтелектуальна травма. Емоційне насилля можна визначити як дії або недбале ставлення батьків/опікунів, піклувальників, які спричинили чи могли спричинити серйозні емоційні чи інтелектуальні порушення. 

Види емоційного насильства: глузування, прозивання, нескінченні зауваження та необ'єктивні оцінки, висміювання, приниження; відторгнення, ізоляція, відмова від спілкування з жертвою (з дитиною відмовляються грати, займатися, спілкуватися і т. інш.).

Сексуальне насильство – це пестощі та інші дотики до геніталій дитини, інцест, зґвалтування, експлуатація дитини в проституції та порнографії, ексгібіционізм, содомія. Сексуальне насилля є найменш відкритим видом насилля, тому що дорослі, як правило, через сором, що може відчувати дитина, спонукають її до таємності і мовчання.

Занедбання, Ігнорування, Психологічне насильство -  буває педагогічне, емоційне, медичне. Найбільш доцільно зупинитися на фізичному занедбанні. Ознаки фізичної занедбаності: брудний та пошкоджений одяг, невідповідний до сезону; безсоння; недотримання гігієнічних норм; медичні проблеми, які не піддаються лікуванню; ховання або крадіжка їжі; відсутність або низький рівень соціальних навичок; бездоглядність; нездатність до навчання, невідповідність розумових здібностей віковим нормам.