Поради батькам. Адаптація першокурсників

   Поради батькам. Адаптація першокурсників

        

 Упродовж усього життя нам (і дорослим і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг Вищого професійного училища № 21 ваші діти адаптуватимуться до нових умов соціального життя: до інших студентів, до викладачів, до занять та до нового режиму навчання.

    Тому вважаю доцільним ознайомити вас, наші шановні батьки з  рекомендаціями щодо полегшення періоду адаптації студентів у нашому закладі.

 Рекомендації батькам
для покращення проходження процесу адаптації першокурсників 

1.   Встановіть тісний контакт з майстром та класним керівником групи, вихователем гуртожитку (якщо дитина проживая у гуртожитку) обміняйтесь номерами телефонів.

2.   Ознайомтеся з умовами навчання та проживання Ваших дітей, розташуванням медичних закладів, можливих місць відпочинку, торгових мереж.

3.   Цікавтеся справами Вашої дитини від самої дитини та від майстра та класного керівника групи.

4.   Телефонуйте Вашій дитині щодня, обговорюйте питання навчання, матеріального становища, нових вподобань. Дайте своїй дитині відчути Вашу підтримку та бажання допомогти у будь-якій ситуації.

5.   Дізнайтеся імена нових друзів Вашої дитини.

6.   Проведіть невелику екскурсію, разом з’ясуйте «зони невпевненості» Вашої дитини (правила поведінки на проїзній частині, транспортне сполучення, правила спілкування з незнайомими людьми тощо).

7.   Обов’язково відвідуйте батьківські збори, там Ви зможете отримати об’єктивну інформацію про навчально-виховний процес Вашої дитини.

8.   Будьте уважні до емоційного стану та поведінки Вашої дитини. Якщо Вас щось насторожує – обов’язково обговоріть це з дитиною, майстром групи, практичним психологом або заступником директора з виховної роботи.

9.   Будьте впевнені в успіхах Вашої дитини. Процес адаптації буде проходити м’якше і швидше, якщо в цей період поруч будуть ТУРБОТЛИВІ БАТЬКИ!

 Лайфхаки, які допоможуть вам полюбити процес навчання

Навчання обов'зково має подобатись людині.

    Не секрет, що багатьма з нас навчання ще зі шкільної лави сприймається як трудова повинність. Як по-справжньому полюбити освітній процес і навчиться отримувати від нього тільки позитивні емоції, я розповім далі

Вивчайте те, що любите — полюбляйте те, що робите

    Навіть закінчивши школу і університет, ми продовжуємо вчитися чомусь новому: записуємося на курси і тренінги, мріємо говорити іноземними мовами, освоюємо нові навички на роботі. Науково доведено, що ефективність навчального процесу істотно зростає, якщо заняття приносять задоволення. Згадаймо, що говорив великий мудрий Конфуцій: "Знайдіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті". Наприклад, якщо ви зі школи ненавидите хімію, то навряд чи захочете пов'язати своє життя з цією наукою. Водночас, якщо людина з дитинства обожнює музику і хоче стати диригентом, то ніякі, навіть найскладніші, іспити і заліки не зупинять її на шляху до своєї мрії. Сенс у тому, що, коли ви займаєтеся тим, що вам не до душі, п'ять хвилин здаються годиною. Коли ви отримуєте задоволення від того, що робите, година пролітає як п'ять хвилин. Одна важлива складова — вміння, інша — пристрасть. У світі є багато справжніх професіоналів, які насправді не полюбляють те, що роблять. Звідси хрестоматійні історії про сумних бухгалтерів і постійно незадоволених кадровиків. Важливо вчитися тому, чого вимагає серце. Адже якщо ви на своєму місці, займаєтеся тим, чим дійсно хочете займатися, то це заняття ніколи не буде вас спустошувати і втомлювати, а, навпаки, буде наповнювати енергією, стимулювати. На жаль, багато молодих людей отримують професії, які за них вибрали батьки. Мало хто знає, що акторкам Наталі Портман і Клер Дейнс навчання на психолога коштувало декількох великих ролей у кіно, а Бред Пітт вивчав у університеті журналістику та рекламу і лише після отримання диплома вирушив підкорювати Голлівуд. Ці приклади доводять, що ніколи не пізно щось змінити у житті і нарешті здійснити не мрію мами, а свою власну.

Вигадайте мету

    

    Навчання не має бути абстрактним. Забудьте про відвідування лекцій з почуття обов'язку. Воно не принесе результатів! Сприймайте навчання не як покарання, термін якого становить кілька років, а як перший щабель кар'єри і фундамент завтрашнього благополуччя. Не буде зайвим і нагадати самому собі, для чого ви взагалі знову "сіли за парту"? Скажімо, ви мрієте жити в Італії — головна мета у вас вже є! Тепер залишилося тільки вивчити італійську. Таким чином, освіта тут не головна мета, а міст, що з'єднує вас із заповітним майбутнім.

Краще менше, але краще.

    Наше тіло і мозок не можуть працювати безперервно. Якщо віддаватися навчанню і роботі цілком, неминуче настане емоційне вигорання. Наприклад, коли ви постійно їздите на тригодинні курси після роботи, о восьмій годині вечора, втомлені, напівсонні, голодні і злі, то мимоволі рано чи пізно задасте собі питання: "Навіщо я у все це вплуталася?" Імовірність того, що ви не кинете навчання, вкрай мала. Задоволення від нього точно не буде, до того ж ви будете несфокусованими, неуважними і не засвоїте половину матеріалу, а замість мотивації о дванадцятій ночі студіювати лекції з менеджменту внутрішній голос буде вас настійно умовляти піти поспати, зустрітися з друзями або подивитися якийсь фільм. Щоб уникнути зайвого стресу та втоми і домогтися максимального результату, важливо підібрати такий графік занять, який максимально гармонійно увіллється у ваше життя. Недарма головний тренд 2020 року  навчання "малими порціями" у мінімальні проміжки часу у зручні для вас години. Такий метод дає можливість вчитися по 15-20 хвилин, наприклад, за чашкою ранкової кави або під час пробіжки. Доведено: регулярне вивчення іноземної мови навіть по 10 хвилин на день більш ефективне, ніж годинні заняття два рази на тиждень.

Дізналися — застосуйте на практиці

    Навчайтеся й одразу ж впроваджуйте отримані навички у життя. Така методика допомагає не перетворювати навчання на прокрастинацію або на диплом "для звітності", а допомагає досягненню певних результатів. І не потрібно чекати, коли отримаєте диплом або сертифікат, щоб почати діяти. Щойно навчання стане приносити свої плоди, у вас прокинеться азарт і ви захочете вчитися ще більше. Розробка власної комп'ютерної гри допоможе освоїти програмування і додасть додаткову мотивацію й далі відвідувати заняття. А спілкування за допомогою скайпу з носіями пожвавить заняття і прискорить процес вивчення іноземної мови.

Люди, які нас оточують, безпосередньо впливають на наше життя: вони можуть як надихати і допомагати нам ставати кращими, так і тягнути на дно. Згідно з нещодавнім дослідженням вищої школи економіки, успіхи у навчанні найсильніше пов'язані саме з колом спілкування. Вибудовуйте у своєму житті оточення з тих, хто розділяє ваші цілі і світогляд, постійно розвивається і пізнає разом з вами нове, адже ваше сьогоднішнє коло спілкування — це відображення вашого майбутнього.

Джерело: https://ukr.media/psihologiya/422783/

Синдром відмінника: що це, як проявляється і чому небезпечно бути кращими

Синдром відмінника: що це, як проявляється і чому небезпечно бути кращими

Хороші оцінки не завжди приносять щастя.

    Багато батьків тільки і мріють про те, щоб їх дитина завжди і у всьому прагнула бути кращою, формуючи тим самим у свого чада синдром відмінника. В результаті в дитячому садку дитина бажає найкращі іграшки, в школі намагається вчитися тільки на п'ятірки . А вже у дорослому віці така людина готова буде працювати на нецікавій, але високооплачуваній роботі, одружуватися з не коханою, але заможньою дівчиною і навіть брати участь у сумнівній авантюрі, аби всі навколо вважали її кращою. У чому небезпека такого явища?

             Різні прояви синдрому відмінника

    У першу чергу потрібно зрозуміти, що не всі, хто закінчив школу на одні п'ятірки страждають цим синдромом, водночас, його прояви можуть спостерігатися і у трієчників. Ці люди шукають можливість бути першими в найрізноманітніших ситуаціях:

Робота. Співробітники з синдромом відмінника намагаються робити більше, ніж інші працівники. Часто вони працюють не заради результату, а просто, щоб справити враження на оточуючих. Водночас такі люди часто бояться взятися за справу, бо жахаються низької оцінки.

Відносини. Ці люди практично нікуди не запізнюються, навіть приходять раніше, ніж потрібно, постійно намагаються підкреслити свою значущість.

Побут. Відмінниця чудово готує і робить всю жіночу роботу на п'ятірку, тільки для того, щоб бути гарною господинею. Водночас вона може ненавидіти домашню роботу, але ніколи про це не скаже. У представників сильної статі, які страждають синдромом відмінника завжди до блиску вимита машина, він не може спокійно пройти повз не закрученого гвинтика.

Зовнішній вигляд. Тут можуть бути дві крайності: до блиску випрасуваний одяг і взуття, або підкреслена недбалість. Виною всьому нарцисизм вічних відмінників і самолюбування.

            Проблеми вічних відмінників

    Якщо прагнення бути кращими приносить результат, нехай то підвищення по службі, або побудова відносин, то це здоровий перфекціонізм. Відмінною рисою синдрому відмінника є невміння визначити, що по-справжньому важливо, а що ні і невміння самостійно оцінити результати своєї праці. Ось тоді починаються проблеми. Причому страждають не лише самі вічні відмінники, але і люди, які їх оточують: 

• відмінники люблять піддавати все і всіх критиці;
• вони зневажливо ставляться до людей, які не займають високе положення;
• відмінники практично не відпочивають, що призводить до виснаження і хвороб;
• вічні відмінники дуже прискіпливі до дітей і других половинок, що загрожує конфліктами у родині;
• люди, які страждають синдромом відмінника, зайво меркантильні;
• вічні відмінники практично ніколи не досягають професійного успіху, бо постійно сумніваються в собі.

        Перемогти синдром відмінника можливо

Психологи виділяють три найбільш дієвих способи перестати бути вічним відмінником:

1.  Потрібно уявити вічного відмінника в собі як окрему людину неприємної зовнішності, яка всім незадоволена і до всього прискіпується. Неприязнь, яка виникне до персонажу, поступово змусить синдром відмінника піти.
2. У боротьбі з неприємною особою відмінника варто покликати на допомогу позитивного героя. Це може бути ангел добрий чарівник, який заспокоїть і підкаже правильне рішення.
3. В життя потрібно додати усвідомленості та аналізу. Для цього варто частіше запитувати себе про сенс вчинку, який здійснюється або не здійснюється.

Синдром відмінника психологічна проблема, вирішувати яку потрібно для того, щоб жити щасливим і повноцінним життям.