Перейти до основного вмісту

Як допомогти дитині налаштуватися на навчання.


Вже другий місяць в Україні триває війна. Шок та невизначеність, страх та емоційне напруження продовжують впливати на наше життя. 
Адаптуватися до нової реальності досить складно, а особливо дітям та підліткам. 

Ось кілька порад щодо того, як допомогти дитині налаштуватися на навчання.

1. Подбайте про задоволення базових потреб дитини

Коли дитина у стресі, вона може не помічати сигналів власного організму про втому, голод, спрагу і т.д., тому стежити за задоволенням базових потреб дитини слід батькам. Регулярно цікавтеся самопочуттям дитини та не змушуйте вчитися, якщо ніч напередодні провели у сховищі. 

2. Організуйте робоче місце

Це не обов‘язково має бути окрема кімната — можна виділити місце на кухні або знайти окремий куток, де дитину не відволікатимуть. Не зайвим буде попросити інших мешканців поводитися тихіше, не обговорювати та не переглядати новини у ті години, коли вчиться дитина.

3. З розумінням поставтеся до пріоритетів дитини

Може трапитися, що наразі актуальність деяких дисциплін, або й усього навчального процесу для вашої дитини знизилася — і це цілком нормально. Тому не вимагайте від неї такої ж старанності у підготовці завдань, як до війни. З іншого боку, важливо стежити, щоб навчання таки тривало. 

Відверто поговоріть з дитиною про її переживання та плани на майбутнє. Які дисципліни вона вважає корисними зараз? Можливо, за цей період у нього або неї кардинально змінилася думка про майбутню професію, тому й змістились акценти у навчанні?

4. Заохочуйте спілкуватись з однолітками

Навчання — це не лише про уроки, а й про соціалізацію, якої наразі може не вистачати. Дозволяйте дитині спілкуватися з однокласниками через відеозв‘язок, цікавтеся, як справи у її друзів. Можете навіть підкинути кілька тем для розмови у чаті класу: наприклад, поділитися фото домашніх улюбленців. Якщо у місці, де ви мешкаєте, перебувають інші діти — допоможіть їм налагодити контакт. 

5. Допоможіть знайти мотивацію

Поясніть дитині, чому так важливо підтримувати належний рівень освіти під час війни, і якими потрібними виявляться її знання для розбудови країни. Також поміркуйте, чому важливо продовжувати навчання конкретно вашій дитині: для вступу в університет, здобуття бажаної професії, знання мов для подорожей тощо.

6. Дозволяйте дитині перемикати увагу

Слухати музику, переглядати фільми, спілкуватися з друзями, гуляти на свіжому повітрі (обережно, зважаючи на сигнали сирени) — все це надзвичайно важливо для нашого ментального здоров‘я. Тому не обмежуйте життя дитини рутиною, навчанням та сиренами — заохочуйте займатися тим, що змушує почуватися краще.

За матеріалами Support ME.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Після повернення із зони бойових дій

“Слава Богу, Він повернувся! Яке це щастя, що залишився живим!  Однак він не той самий, що був до. Він став іншим.  Рідна, кохана людина поруч, але водночас така далека й закрита.” Багато сімей переживають зараз важкі часи.  Коли відбуваються моменти возз’єднання – це неймовірно радісно та тепло.  Однак і такі події мають іншу сторону. Жахіття війни залишили свої відбитки й на душі, на тілі, та психіці воїна.  Після повернення, сторонньої допомоги потребують близько 30 % воїнів.  Більшість, за умови підтримки родини та оточення відновлюються самостійно приблизно  за пів року.  Тому дуже важливо, знати, як правильно підтримати героя на шляху зцілення. Що обов’язково розуміти близьким захисника? Те, що він відчуває, то нормально! Його реакції, розгубленість, тривога, спустошення,  заторможеність, агресія, сльози, внутрішній біль) – нормальні реакції на ненормальну ситуацію.  Це  симптоми бойового стресу, які були необхідними реакціями...

Вправи для розслаблення

 

«Тонка душа»: сила і вразливість чутливого темпераменту

  Можливо, ви не раз чули фрази: «Не приймай так близько до серця», «Ти занадто все відчуваєш», «Ну не перебільшуй». І, можливо, після таких слів ставало ще болючіше, бо ви й справді все відчуваєте глибше, ніж більшість людей. Це не примха і не слабкість – це особливість вашої нервової системи, з якою ви народилися. Це  чутливий темперамент. Темперамент – це вроджений стиль реагування на світ. Він визначає, наскільки швидко ми збуджуємося, як глибоко переживаємо події й як швидко відновлюємося після стресу. У людей із чутливим темпераментом нервова система ніби «тонше налаштована». Вони гостро реагують на події, слова, інтонації, навіть на зміну погоди чи настрою інших. Їх часто називають «занадто чутливими», хоча правильніше –  чутливими від природи. Хто ввів термін «високочутлива людина» Цей термін (Highly Sensitive Person) запровадила психологиня Елейн Ейрон у 1990-х роках. Вона провела десятки досліджень і дійшла висновку, що приблизно 15–20% людей мають особливий тип...