Рекомендації по работі з тривожними дітьми !

 Рекомендації по работі з тривожними дітьми !

Тривога — емоційний стан, який виникає в ситуаціях невизначеності й небезпеки і  виявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій. Вроджена або сформована схильність учня легко впадати у стан тривоги свідчить про тривожність як рису характеру.

Серед причин, що викликають тривожність, на першому місці — неправильне виховання і несприятливі стосунки з батьками, особливо з матір'ю. Відторгнення, неприйняття матір'ю викликає тривогу через неможливість задоволення потреби в любові, ніжності і захисті. 

У цьому випадку виникає страх: учень відчуває умовність матеріальної любові («Якщо я зроблю погано, мене не будуть любити»). Незадоволена потреба учня в любові спонукатиме домагатися її задоволення будь-якими способами.

Вирішальну роль у формуванні тривожності відіграє оточення, в якому зростає учень, характер стосунків із близькими, соціальна ситуація її розвитку. Тривожність можуть викликати і жорсткі рамки, що встановлюються авторитарним педагогом, високий темп заняття, який тримає учня в постійному напруженні протягом тривалого часу, що породжує страх не встигнути або зробити щось неправильно. 

Тривожність у учнів виявляється в емоційній вразливості, боязні спілкуватися з незначущими людьми, плаксивості, нитті. 

Ознаки тривожності:

— підвищена збудливість, напруженість, скутість; 

— страх перед усім новим, незнайомим, незвичайним;

 — невпевненість у собі, занижена самооцінка; — очікування неприємностей, невдач, осуду старших; 

— старанність, розвинуте почуття відповідальності; 

— безініціативність, пасивність, боязкість;

 — схильність пам'ятати більше погане, ніж хороше. 

Анкета на визначення рівня тривожності 

1. Дитині важко зосередитися на чомусь. 

2. Будь-яке завдання викликає надмірну тривогу. 

3. Під час виконання завдання дитина дуже напружена, скута. 

4. Часто говорить про можливі неприємності.

 5. Спить неспокійно, погано засинає. 

6. Дитина ляклива, багато що викликає в неї страх. 

7. Неспокійна, легко засмучується. 

8. Погано переносить чекання. 

9. Не любить братися за нову справу. 

10. Не впевнена у собі, своїх силах, боїться труднощів. 

Висока тривожність — 8—10 балів.

 Середня тривожність — 4—7 балів. 

Низька тривожність — 1—3 бали. 

Тривожні учні вкрай чутливі. Вони гостро реагують на невдачі, схильні відмовлятися від діяльності, в якій відчувають труднощі.

Самооцінка у них нерідко занижена, оскільки батьки ставлять перед ними понадсильні завдання. У випадку невдачі їх, як правило, карають, принижують («Нічого ти робити не вмієш! Нічого в тебе не виходить!»). Поведінка таких учнів на уроках і після них сильно відрізняється. Поза уроками це жваві, товариські та безпосередні діти, на заняттях вони скуті й напружені, відповідають на запитання педагогам тихим і глухим голосом, можуть навіть почати заїкатися. Мова їх може бути як дуже швидкою, квапливою, так і повільною, ускладненою. Як правило, виникає тривале порушення: учень смикає одяг, перебирає щось у руках, відчувається психологічний дискомфорт.

Рекомендації:

• уникайте змагань і будь - яких видів робіт, які потребують від учня швидких дій
• частіше використовуйте тілесний контакт
• сприяйте підвищенню самооцінки учня, частіше хваліть його (її), але так , щоб він (вона) знав, за що
• частіше звертайтесь до учня на ім'я
• демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте прикладом учню у всьому
• ураховуйте можливості учня, не вимагайте від нього (неї) того, чого він (вона) не може виконати
• постійно зміцнюйте у учня впевненість у собі, у своїх силах і можливостях
• будьте послідовними у вихованні учня - не забороняйте без жодних причин того, що ви дозволяли раніше.
• намагайтеся робити учню якнайменше зауважень.
• уникайте покарань наскільки це можливо.
• не принижуйте учня, караючи його (її).
• спілкуючись із учнем, не підривайте авторитет інших значимих для нього (неї) людей - мами, тата, вчителя, друзів.
• довіряйте учневі, будьте з ним чесними і щирим,приймайте його таким який він (вона) є.

Джерело: http://4vpupo.org.ua/download/psychology/03_trivozhnist_uchniv.pdf